Зносити і не пущать!

68

Я — понаехавшая у столиці кілька років тому. Працюю, віддаю півзарплати за житло. І за кілька років встигла скажено задолбаться.

Ось я їду після 12-годинного робочого дня, втомлена і голодна. У переході метро можна купити смачний гарячий пиріжок з чаєм, як вже два роки…

А ні, не можна! Комусь заважала микрозакусочная і замість неї тепер незрозумілого виду автомат, який продає газовану воду за потрійною ціною і пляшки з ієрогліфами. Що в них — хрін його знає, я вчила англійську, японські ієрогліфи від китайських не відрізню. І сильно сумніваюся, що в метро бродять юрби знавців китайської мови. Зітхаю, йду далі голодна.

Там, де стояв біля зупинки такий же маленький магазинчик, раптово руїни. Навіщо, в чому сенс цього? Прощай, надія купити гарячої кави, коли ти в 10 вечора взимку чекаєш автобуса. Потім прибрали клумбу і зробили парковку на 6 машин. Ну зашибісь рішення проблеми пробок!

Випарувався і інший магазинчик, куди забігла прихопити чаю та бутербродів в обідній перерві. Ну так, неподалік є ТЦ, там кафе. І я повинна туди бігти 4 кварталу, шукати по поверхах кафе, потім чекати в черзі. Перерва у мене годину. Замовляти обід з терміновою доставкою кожен день для мене дорого.

Інший район, знесли два нікому не заважали магазинчика — один зі всякими дрібницями типу батарей і чайних ложок, другий теж продуктовий. В першому я звикла купувати гумки для волосся — гарний вибір і адекватні ціни. Але його зараз немає. Так, звичайно, є пафосний торговий центр з пишною назвою. Але віддавати півтисячі за те, що зі всіма накрутками коштує сто рублів — душить жаба розміром з велоцираптора. Невелику аптеку неподалік закрили теж.

Хто все це робить? Навіщо? Спальні й робочі квартали — не архітектурні шедеври, не історична цінність, щоб за них трястися. Ініціатива чиновників на спецмашинах?

Задовбали неймовірно, думайте вже і про живих людей хоч іноді.