За заповітами Шапокляк

135

А я от політично незадолбанный. Точніше, вважаю себе таким, поки не виринають такі от ідеалісти, які вірять, що вибори протікають справедливо і виставити себе туди може будь-яка домогосподарка.

По-перше, дорогий ідеаліст, на настільки улюблену вами «справедливу» агітацію з газет потрібні гроші. На хорошу багато, як вже мимохідь зазначав попередній оратор, сокрушавшийся з приводу макулатури і природи.

По-друге, є абсолютно чудова мережа під назвою «інтернет», якою користуються за призначенням хіба що спамери. Між тим «про нові обличчя» цілком можна дізнаватися і з неї, що скорочує кількість макулатури рази в два-три — якщо кандидат спеціально не цілиться на осіб старшого покоління або «віддають перевагу папір».

По-третє, у вас є хоч один кандидат, за якого ви залишили голос не на «відчепись» і/або не за «правлячу партію»? Ні в кого з моїх знайомих такого немає. Тоді на кой хрен ті тонни (до речі, не перебільшую) макулатури взагалі?

«Хорошими справами прославитися не можна», — казала одна дуже примітна старенька. Між тим, якщо кошти, витрачені на агітацію, пустити на них… окей, нехай не на зошити. На організацію виділеної паркування коштів «місцевого» кандидата вистачить. Регіонального — вже на обробку дороги/парку. Метящего на рівень країни — і на будівництво лікарні «імені», надання університету/школі лабораторії або організацію премії для хороших фахівців. Але ні, всі воліють слідувати заповітам Шапокляк.

Чому ж я не задолбался, навіть з урахуванням попередньої простирадла? Все просто. Я — монархіст, переконаний у тому, що країною такого розміру неможливо якісно управляти по-іншому. До цього прийшла давня історія, до цього (де-факто) прийшов Союз, до цього йде зараз (знову ж, де-факто). У такого ладу, звичайно, є свої нюанси і проблеми, але це тема для іншої історії. А поки «кандидатська» метушня виглядає досить забавно…

А от спам від магазинів і фірмочок «такого-то числа у вашому будинку буде проводитися…» задовбує, і дуже сильно.