Всі зручності від лукавого

73

Всім привіт! Хочу поділитися задолбашкой — впевнений, вона не тільки моя, але й моїх колег.

Ми працюємо на одному підприємстві, воно одне з кращих в області, зарплати такі ж. Але як же задовбали так звані старожили цього підприємства, з-за яких кожен день ми не просто приїжджаємо на роботу, а переміщаємося в СРСР!

Перше, про що хочеться розповісти, це комп’ютери. Дивно, що вони взагалі у нас є, але справа не в цьому. Вони без інтернету, тільки локалки. Скільки разів ми писали наверх, що з інтернетом робота б виконувалася швидше, але ні — завжди виникали ці полупенсионеры:

— Ми без цього вашого інтернету все життя працюємо — і він вам не потрібен!

Ні в одній кімнаті в нас немає мікрохвильовки, тому що старожили верещать:

— У нас є їдальня, чого вам ще треба? Носіть їжу з дому? Дурницями якимись займаєтеся!

І кулерів теж немає:

— Он стоять фільтри, наливайте в них з-під крана, не розваліться!

Та навіть лікарняний не приймають, якщо він виписаний не нашої корпоративної поліклінікою, тому що там сидять такі ж персонажі:

— Є ж наша поліклініка, чого ви незрозуміло куди ходите?!

І наше улюблене:

— Працювати треба, а не про зарплату постійно думати!

— Пардоньте, а для чого тоді працювати?

— Бо справу свою любиш, на користь підприємству!

— А мені що воно дає, якщо не зарплату?

— Егоїст! Засранець!

Чого говорите? До начальника піти? Так ходили, він сам боїться цих старожилів!

Загалом, задовбали, а піти-то нікуди, залишилися такі місця, де з місцевою зарплатою тільки і залишається «любити свою справу».