Тут була наклейка

51

Продовжу недавню задолбашку щодо наклейок на товари. Забрела я з нагоди в магазин великої книжкової мережі і виявила там безліч милих новорічних сувенірів — смішних, з вигадкою, симпатично виконаних. Загалом, не втрималася і закупила на досить велику суму, адже під Новий рік зайвий презент в кишені ніколи не завадить. Принесла цю купку додому, тут-то і настав час для моєї задолбашки.

У магазині я просто не звернула на це увагу: кожен предмет на додаток до етикетці виробника виявився забезпечений… магазинної наклейкою з ціною і своїм штрихкодом! Відклеїти цю напасть виявилося зовсім непросто — клейовий шар намертво пристав до предмета або його заводській упаковці, і на місці наклейки стабільно залишалося противне пляма найчастіше з дратнями нижнього шару паперу.

Недорогі мої товарознавці! Яка релігія змушує вас це робити? Навіщо друга наклейка, якщо один штрихкод вже наклеєний виробником? Невже комусь незрозуміло, що сувенір непристойно вручати із зазначеною на ньому ціною або брудною плямою на обгортці! Чому, наприклад, продуктові гіпермаркети, заводячи товар і його вартість в свою базу даних, задовольняються штрихкодом виробника, а вам, шановні книгопродавці, потрібно обов’язково зіпсувати все задоволення від дарування симпатичного предмета?

Неймовірно задовбали, поки отклеивала цю гидоту і намагалася відтерти клей (досить безуспішно, треба сказати).