Разом — дружна сімя

50

А мене задовбали родинні зв’язки. Поясню, чому.

Ось я такий супер-пупер молодий спеціаліст, що прийшов за розподілом на роботу, мені кажуть: попрацюєте рік-другий на нижчій посаді, як освоїтеся зі специфікою виробництва (правильно, навіть червоний диплом не дає повне уявлення про виробництво, я з цим не сперечаюся) поставимо вас майстром.

Ну, а там по чуть-чуть і можливо станете головним інженером або там механіком… не суть. Так ось минає рік, два, три… Звільняється місце майстра. Але тут, звідки не візьмись, майстром стає простий електрик — син начальника цеху. Ну гаразд, чорт з ним.

Звільняється місце технолога цеху, і їм стає дочка начальника цеху. Загалом, у нас в цеху батько — начальник цеху, старший син — заступник начальника, середній син — механік цеху, молодший син — майстер, дочка — технолог цеху.

Чекаємо, коли виросте нове покоління начальників… І в інших цехах нашого заводу точно така ж ситуація. Та й вищу освіту вони отримують вже під час роботи на високих посадах.