Ну куди селянину податися?

44

Кілька напружує, що мені часом буває досить важко знайти однодумців.

Справа в тому, що з деяких питань у мене думка, що називається, зі знаком мінус — протилежне широко поширеній. Пошуки однодумців в Інтернеті виводять на відповідні співтовариства, але зміст обговорень там таке, що з такими прихильниками і опонентів не треба.

Ось, наприклад, я атеїст. Мені було б цікаво обговорити питання світобудови, первинність матерії чи духу, раціональні сторони релігій та реакційні. Але в спільнотах, в основному, читаю про годинник патріарха вартістю в енну кількість десятків тисяч євро, про крутих тачках священнослужителів, про їхню грубість і черствість. Хоча будь-який віруючий на такі аргументи відповість, що в храм він не в гості до священика приходить, а з Богом поспілкуватись.

Я чайлдхейтер. Я не має наміру заводити своїх дітей, так і чужі мені неприємні. Хотілося б знайти обговорення можливості відкриття чайлдфрі-закладів, проведення чайлдфрі-заходів, створення спеціальних дитячих вагонів у поїздах. Природно, без утиску відвідувачів або пасажирів з дітьми. Спільноти ж рясніють відвертою ненавистю до «личинкам» і «свиноматкам», яких треба було стерилізувати ще в дитинстві і відправити на острів Врангеля. Ау, а ви не думаєте, що ось цей сьогоднішній дитина в колясці через чверть століття вам же операцію буде робити, рятуючи ваше життя?

Я опозиціонер. За популярну партію з ведмедем на емблемі не голосував і голосувати не збираюся. Хотів би обговорити з однодумцями програму цієї партії, спільно обміркувати аргументи в можливих дискусіях з її прихильниками. На сайтах ж — явно балансують на межі закону публікації, звинувачують займають високі посади членів цієї партії у відвертих порушень, а то й пряме хамство.

І ось у мене таке питання виникає: а для чого взагалі ці спільноти потрібні? Щоб вилити жовч? А куди ж нам, прихильникам конструктивної критики, подітися?