Немає нічого більш жорстокого, ніж руйнувати мрію на півдорозі

35

Моя задолбашка маленька і специфічна, але я так дивуюся, що не просто висловитися не можу.

Я завзята театралка. Та й концерти люблю. Моя окрема слабкість — колекціонування квитків. Я намагаюся не користуватися електронними квитками і сервісами продажів, мені приємно прийти особисто, придбати в касі «фірмовий» квиток конкретного театру і зберегти його після перегляду.

А задовбали мене контролери.

Отже, я приходжу в театр. З квитком.

Я хочу залишити квиток на пам’ять, тому принесу його в гаманці, якщо він великий — в конверті. Я заздалегідь трохи зігну контроль, щоб його зручніше було відірвати, і квиток залишився цілим і акуратним.

Простягаю квиток контролеру. А контролер… зі всієї дурі рве його впоперек! На третину, а то й наполовину.

Квиток після цього, самі розумієте, зіпсований. До речі, закон підлості: чим красивіше квиток, тим більша ймовірність натрапити на такого ось контролера.

Питається, для чого придуманий контроль на квитках?! Адже його навіть лінією перфорації відокремлюють. Але контролери примудряються ігнорувати навіть її.

Шановні контролери, ви чого? Адже ви навіть туалетний папір у себе вдома, напевно, по лінії перфорації відриваєте. А квиток рідного театру — не можете чомусь.

Задовбали!