Не вірив я в стійкість юних, не бреющих бороди

13

А мене задолбали ставлення старшого покоління до молоді. І мова не про тих бабусь в автобусі, які вважають наркоманами і повіями всіх хто не поступився їм місце, а про тих людей, з якими доводиться стикатися в різних ситуаціях. Вони хоч і ненабагато, але все-таки старше інших, ніж і дозволяють собі користуватися навколишнім на шкоду.

Один мій знайомий працює у фірмі, що займається друкованою продукцією. Начальник друкарського цеху — сивий 60-річний чоловік, який знає тільки одну технологію друку часів СРСР, коли газети друкували на жовтій «туалетного» папері. Знайомому 28 років, він працює там років 10 простим друкарем, вивчив всі існуючі технології, дещо вже впровадив навіть, що процес пішов трохи швидше. І коли начальнику настав час іти на заслужений відпочинок, директор фірми, такий же 60-річний бовдур, замість того, щоб підвищити працівника, почав шукати людину з вулиці. Знайшов ще одного пенсіонера, який взагалі не розбирається в технологіях виготовлення друкованої продукції. На резонне питання мого знайомого високе начальство відповіло, що він ще дуже молодий, щоб управляти таким цехом, їм потрібен чоловік строго за 50.

Тобто перспектива кар’єрного росту є тільки на пенсії? Тепер у нього одна надія, що до цього часу буде вже інший, більш адекватний директор, а не черговий виходець з пенсійного фонду.

Приходжу влаштовуватися в охорону. З порога відмову, сказали, що офіційне формулювання підготують пізніше, але начальник сказав: «До 40 років не брати, ну хто буде підкорятися молодому охоронцю?» Офіційне формулювання ж видали «не володіє фізичною та психологічною підготовкою, необхідною для даної роботи». Начальнику охорони також трохи за 60, а він вже ненавидить тих, хто всього лише на 20 років молодше його. Тільки я сумніваюся, що він у своєму віці хоча б один раз підніме штангу, а я це роблю кожен день десятки разів.

І останнє, приходимо в автосалон, менеджер — старий дід, підходить і з порога: «Ну чого ви сюди прийшли витріщатися, йдіть звідси, все одно нічого купувати не будете». Пояснюю ситуацію, ввічливо прошу викликати начальника. Він просто відповідає: «Тут я самий головний начальник, сказав пішли геть, значить пішли геть, зараз викличу поліцію і скажу що ви пошкодили дорогий автомобіль». Це нормальне ставлення до клієнтів? Мною була написана скарга, цей менеджер був депремійовано, але, на жаль, досі продовжує працювати. Зате я пішов в інший салон, і там буквально за день купив новеньку іномарку бізнес-класу. Молоді і більш продуктивні менеджери цього салону обслужили мене як клієнта по вищому розряду. Ще й солідний бонус запропонували.

Тому, шановні люди, перестаньте вважати молодих нічого не знають, нічого не вміють і нічого не мають болванчиками. Ви жахливо задовбали.