Макулатура на полицях

18

Днями спробувала знайти і купити в магазинчику сучасний роман.

Так би мовити, для розширення кругозору. В основному досі захоплювалась класикою жанрів або перевірених на чужому досвіді варіантах. Але вийшло приблизно так само, як і в клінічного ідіота з читанням давньокитайського сувою.

Стільки реклами я не бачила з часів перегляду ТБ. «Бестселер номер Адын», «Якийсь Дейлі (журнал, видавництво) рекомендує», «Якась знаменита особистість, про розумові здібності чи компетенції якої мені нічого невідомо, також рекомендує». Нескінченний парад солодкавих слоганів, які не мають за собою ніякого сенсу.

У мене був всього один простий питання. А де анотація, вибачте? Добре, якщо її дбайливо, як приємно, все для читача, надрукували на перших сторінках дрібним шрифтом. А багато хто і цього не роблять.

Особливо цікава ситуація з запечатаними в поліетилен примірниками книг, у яких на обкладинках, крім «рекомендує», нічого немає. Як я повинна зрозуміти, про що ця книга? Інтуїтивно, чи що? Створити ментальну зв’язок з автором і запитати його особисто? Варто це творіння того, щоб я витрачала купу грошей, довірившись сумнівних «рекомендацій»? А коштують такі книжки найчастіше від 500-700 ре і далі в златої стратосферу.

Та ні, я не повинна лізти в Інтернет, щоб там знайти хоч яку-небудь корисну інформацію про цю книгу. З якого дива?

Інша категорія дебілізму (мого, або тих, хто це друкує, тут як подивитися) — те, про що оповідає анотація. Якщо хто не в курсі, кажучи простою мовою, анотація це найкоротший переказ суті Книги, без особливих спойлерів, і завдання анотації — залучити потенційного покупця (ага-ага, книги це бізнес). І чомусь нинішні видавці забувають про момент «переказ суті книги», і відразу переходять до «залучити покупця».

Прочитаєш таку анотацію», не має практично ніякого відношення до змісту книги, а на ділі це чергова тупа реклама, після якої довго сидиш з фейспалмом, намагаючись перетравити р. це Вже вибачте. Це так дратує. Прагнення швидко збагатитися нині стало нормальним, але деколи при цьому зовсім забувають про все інше: чесності, як і інших потрібних поняттях.

Ну, що за хрень? Не книгарня, а Топ-шоп якийсь.