Коли весь світ проти тебе

10

Стою в черзі на пошті. За мною — кілька осіб. Дівчина у вікні активно друкує на комп’ютері.

Заходить чоловік, походжає взад-вперед, заглядає мені через плече рази три. Голосно:

— А тут взагалі яке-небудь вікно працює?

Дівчина, здивовано:

— Так, я працюю.

— Мені до вас лист відправити? (майже проталкиваясь до вікна)

— Так, але у мене (показує на чергу) тут взагалі-то люди.

Мужик обурено:

— Ну та, як завжди, зрозуміло.

Йде в кінець черги.

Наша рідна пошта, звичайно, не ідеал, але іноді вона не винна. Люди, не треба колом бачити змова проти вас, а?

Не задовбали, просто в подиві.