Добре в селі влітку

38

Добрий день, колеги по задолбанности!

Багато тут скарг на страждають на хропіння попутників, воняющих пасажирів у метро та інших незручностей, пов’язаних з проживанням у великому сучасному місті.

Мене ці незручності не те, щоб сильно задовбали, просто в силу переходу на віддалену роботу я до міста не особливо прив’язаний. Купив півгектара в чистому полі, поставив будиночок. Так, відстань у сто п’ятдесят кілометрів годину я проїжджаю по сучасного шосе і півтора — по грунтовці. Так, їжу та іншу побутову хімію треба купувати заздалегідь і великими партіями. Так, посадка крупномірів (дорослих дерев і чагарників) коштувала немало — полі-то було реально «чисте».

Зате немає сусідів. Ну вони, звичайно, десь є, але їх не може бути чутно до ступеня «дістали». Нікого смердючого і хропе, бо дім свій. Свіже повітря, знову ж таки.

І ось тут починається моя задолбашка! Ті ж люди, яким так жахливо і некомфортно в місті, починають розповідати мені, що «так жити не можна».

По-перше, «некомфортно». Ну так: гаряча вода, опалення, Інтернет… Для «комфорту», мабуть, не вистачає тих самих переповнених вагонів метро.

По-друге, «неможливо працювати». Інтернет має нормальну для моєї роботи швидкість, а те, що ти, маючи ту ж спеціальність, сидиш в офісі — мене не стосується.

По-третє, «як тобі не страшно одному». Чого?! Ось в Південному Бутово або на Вихіно вночі страшно, п’яних гопників до біса. А тут максимум бродячі коти з сусіднього села та лисиці з зайцями з лісу. Вони мене більше бояться, ніж я їх.

Щодо «не нудно?» — двічі на місяць мінімум я їжджу в місто у справах, заодно ходжу в театр, кіно дивлюся онлайн, книг повна бібліотека.

Недоліки, безумовно, є, і їх чимало. Але, панове, ви вже визначтеся: у місті душно, тісно і хамство кругом або «страшно і незручно жити в сільській місцевості. Порожній, чистий і ввічливий місто у нас тільки чиновники класу «А» спостерігають… Задовбали своєю непослідовністю!