Бажання з першого взляда

15

Тут нещодавно один айтішник радив якійсь дівчині не пручатися, а радіти й шукати серед тих, хто грубо пристає, чоловіка аж на все життя.

Йому, напевно, в голову не прийшло, що ця дівчина може бути заміжня. Що у неї вже може бути хлопець. Або вона може бути асексуальне. Або, можливо, у неї є жінка, яку вона не хоче афішувати навіть перед колегами, хоча з ними пуди солі з’їла. І вже тим більше ця дівчина не зобов’язана все це вивалювати перед незнайомою людиною, який приїхав в її компанію по справі.

Ви часто зустрічаєте жінок, які пропонують чоловікам-клієнтам провести життя разом? Або хоча б тих, хто кличуть на побачення в робочий час?

Ні, ви, швидше за все, взагалі не зустрічали. Тому що це навіть звучить абсурдно, так?

Так чому ж якийсь незнайомий мужик може залишати собі право, користуючись тим, що клієнта не можна послати, звати дівчину-айтишницу куди там? Мені щось підказує, що якщо б цю дівчину звали в музей, вона б не скаржилася. Але її звуть… кхм… не в музей.

Вистачить виправдовувати своє скотиняче поведінку бажанням «зв’язати долі». Мені набридло вгадувати, хто з чоловіків зі мною спілкується, тому що йому цікаво, а хто просто тихо хоче мене трахнути. Я от не айтишница, я менеджер. І мислення у мене не логічне, і талантів небагато. А ось клієнтів, які вважають, що я йду в комплекті з дорогим замовленням — повно.

Ви задовбали, виродки.