Альо, це пральня?

53

Мене задолбали досконале відсутність у нашій країні культури телефонних розмов.

Якщо вам раптом знадобилося зателефонувати в яку-небудь фірму або, не дай бог, держустанова, то варіантів того, що ви почуєте на іншому кінці дроту, всього два. Перше — це розтягнуте нахабне «Алеа!», після якого доводиться уточнювати, чи правильно ти додзвонився, на що, швидше за все, дадуть відповідь цыканьем і роздратованим «Що вам?» або взагалі тишею. Другий варіант нічим не краще, а іноді дратує навіть більше. Це той випадок, коли для відповіді на телефонні дзвінки організований спеціальний колл-центр з співробітниками, натасканными після кожного слова вставляти ім’я абонента:

— Здрастуйте, ви додзвонилися у фірму «Раз Два Три». Як мені до вас звертатися?

— Микола.

— Микола, дякую за ваш дзвінок, Микола, для вас, Миколо, у нас є спеціальний, Микола, пропозиція. Микола, буде це, Микола, цікаво вам, Миколо?

Почувши своє ім’я в десятий раз (при цьому не отримавши ні грама потрібної вам інформації), хочеться кинути телефон об стінку і більше ніколи туди не дзвонити. Третього, як кажуть, не дано.

У більшості інших країн, де мені довелося жити і працювати, існує певний негласний протокол, який дуже полегшує телефонні розмови. Коли ви телефонуєте в якийсь офіс, людина, який взяв трубку, відразу називає своє ім’я і назву фірми. В відповідь на це ви теж називаєте своє ім’я та (якщо телефонуйте від особи роботодавця) назва вашої фірми. Так вже через 5 секунд всім стає зрозуміло, чи правильно вони додзвонилися і потрібний людина на дроті. Якщо вам дзвонять з незнайомого номера на мобільний по особистих справах, то відповідати на дзвінок теж прийнято, називаючи своє ім’я. На що абонент відповідає тим же. Це набагато зрозуміліше і ефективніше, ніж кричати в трубку «Альо!», змушуючи телефонувала уточнювати, з ким він говорить і туди він взагалі потрапив.

Але чомусь у нас такої культури немає. І при дзвінках в різні установи найчастіше доводиться здогадуватися, потрапив ти на ресепшн, на секретаря начальника або ж відразу на потрібного фахівця. Варіант з колл-центрами нічим не краще, оскільки там доводиться пробиватися через потік свого повторюваного імені і завчених стандартних скоромовок-відповідей, які найчастіше слово в слово повторюють інформацію на сайті. Так що кожен раз, коли я повертаюся додому, до стандартного культурного шоку від «дурнів і доріг» (а особливо від дурнів на дорозі, але це вже інша історія), додається ще роздратування від неможливості нормально щось дізнатися по телефону.

Що з цим робити і як це змінити, я не знаю, але задолбали це порядком.